На початку XXI століття особливо важливим є питання творчого розвитку дітей у процесі навчання. У педагогіці існує цілий ряд дослі­джень, пов’язаних з розвитком пізнавальних процесів, мислення, здібностей, знань, умінь, навичок, а також творчості. Адже формування творчої, морально-цілісної, працелюбної люди­ни неможливе без розвитку її творчих здібнос­тей у дитинстві. Серед безлічі форм розвитку творчих здібностей учнів особ­ливе місце займає хореографія.

Слід зазначити, що проблемі творчих здібнос­тей присвячено чимало досліджень. Так, неод­норазово підкреслювали роль мистецтва у про­цесі творчого розвитку, використання хореографії в естетичному розвитку дітей такі вчені, як Е.Б.Абдулін, І.Н.Антипова, Б.В.Астаф’єв, Г.О.Березова, Л.А.Бондаренко, А.Р.Верещагіна та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що в основі навчання дітей молодшого шкільного віку повинна бути гра як необхідний компонент заняття. Правильно підібрані і органі­зовані у процесі навчання ігри викликають інте­рес до заняття, до навчальної роботи. Слід використо­вувати ігрову форму проведення занять хореографії, залучати дітей до виконання творчих за­вдань, метою яких є викликати в дітей відповід­ні почуття, допомогти увійти їм в уявну ситуа­цію є важливим етапом у розвитку творчих зді­бностей. Найбільше сприяють розвитку творчих здібностей сюжетно-рольові ігри. Вони дають дітям можливість пофантазувати, створити кон­кретний образ самостійно. Беручи участь в та­ких іграх, діти розширюють знан­ня, набувають авторських навичок, перевтілюючись у героя, показують його характер. Дитина набуває здатності мислити так, як мислить сам герой. Різноманітність поєднання танцюваль­них рухів в іграх створює враження чогось ново­го, і тим самим розвиває творчу фантазію дітей. Гра при навчанні танцю не повинна бути наго­родою або відпочинком після нелегкої або скуч­ної роботи, швидше праця виникає на основі гри, ставить її значенням і продовженням.

Різноманітність тематики, засобів зображен­ня, емоційність танцювальних ігор дають мож­ливість використовувати їх як всебічний засіб виховання особистості. Образне яскраве зображення соціальної діяльності, явищ природи знайомить дітей з навколишнім світом в усьому його розмаїтті. А вміло поставленні завдання спонукають їх міркувати, аналізувати складні ситуації, робити висновки і узагальнення. Для прикладу наведемо танцювальні ігри “На розви­ток творчих здібностей за допомогою рухів та імпровізаційної пластики”.

Для розвитку уваги. Вправи в ігровій формі навчать дітей концентрувати увагу, зосереджу­ватися, коли це необхідно. Гра “Сова” спрямова­на на розвиток уваги та спостережливості. Гра полягає в тому, що діти обирають сову, яка за­криває очі. Діти – “звірятка” – під “світлу” музи­ку пустують на галявині. Це день. Раптом настає “ніч”, змінюється характер музики. “Звірі” за­вмирають, сова йде на полювання. Хто із “звірят” заворушиться, той і стане “совою”.

Для розвитку пам’яті. Навчаючись у школі, діти вже здатні запа­м’ятовувати. Але ця здатність у них розвинена ще не достатньо. Тому вчитель повинен приді­ляти велику увагу тому, щоб діти навчились запам’ятовувати більш досконало. Адже пам’ять є складовою частиною розвитку творчих здібностей у дітей, які ми повинні розвивати всіма відомими нам засо­бами. Гра “Вигадай свій танець”. Ведучий встає в центр круга. У такт музиці (швидкою або пові­льною) він виконує декілька різних танцюваль­них рухів, усі інші копіюють його танець. Потім він доторкається до будь-якого учасника, той виходить в центр і повторює рухи ведучого на­пам’ять. Якщо дитина змогла повторити без поми­лок, то вона вигадує свій танець. Якщо ж дитина помиляється, виходить інший і стає веду­чим і далі по кругу.

Для розвитку уяви педагог може запропону­вати дітям під музичний супро­від за допомогою танцювальних рухів показати тварину, рослину, настрій. Під час проведення такої гри, у дітей розвивається інтерес, їм стає цікаво, вони залишаються задоволеними, намага­ючись виконати завдання якнайкраще, застосо­вуючи при цьому свої творчі здібності, вміння та уявлення, цим самим ще більше розвивають їх.

Важливою складовою розвитку творчих здіб­ностей дитини є мислення. Для розвитку мислення дітям можна запропо­нувати гру “Зоопарк”. Під музичний супровід педагог, по черзі, дає завдання показати жите­лів зоопарку (ведмедя, зайця, птаха, мавпу та ін.). Наступає ніч – звірі лягають спати, наступає день – прокидаються. Діти з великим захопленням виконують ці вправи. Розвиваючи творче мислення, ми тим самим розвиваємо пізнавальний інтерес до нового, незвичайний погляд на звичайні речі.

Гра для дітей на заняттях з хореографії активізує їхній творчий роз­виток, розкриває перед кожною дитиною най­простіші уявлення про близький світ, пробу­джує рухливість та бадьорість. Створюючи му­зично-ігровий репертуар для дітей, педагог повинен звертатися також і до українського ігрового фольклору, який увібрав у себе жартівливі сценки, трудові процеси, при­родні явища, звички тварин. Як свідчить досвід роботи, застосування такої форми навчання сприяє розвитку творчих дітей. Самостійне створення хореографічного етюду до запропонованої казки, картини спонукають до творчості, самовираження дитини. Важливо залучати дітей до виконання творчих завдань, метою яких є викликати в них відповідні почуття, допомогти їм увійти в уявну ситуа­цію, знайти нові способи дії. Тобто, інсценізація казки відіграє вагому роль у розвитку творчих здібностей дитини.

Розвитку творчих здібностей дітей на заняттях з хореографії сприя­ють також і різні форми імпровізації (насліду­вання навколишнього середовища, передача настрою та ритму музики).