Моє профеcійне кредо: «Учень – це факел, якій потрібно запалити», адже я вірю – не талановитих вихованців не буває…

Працюю керівником хореографічного гуртка з 2009 року. Протягом цього часу в моїй роботі з дітьми склалася система роботи, яка спрямована на вирішення проблем гармонійного розвитку дітей засобами хореографічного мистецтва з метою надання вихованцям основ загальної хореографічної підготовки і розвитку їхніх творчих здібностей та вираження дитячої особистості у хореографічній творчості.

У процесі вироблення системи визначила для себе такі головні завдання:

  • пошук нових методів виховання підростаючого покоління, які базуються на нетрадиційних підходах до гармонійного розвитку як основи подальшого удосконалення особистості;
  • орієнтація на розвиток духовності, самореалізації, самовираження і формування світовідчуття, які необхідні у подальшому житті;
  • допомогти дітям пізнати красу і силу свого тіла, розвиватися фізично, оволодівати професійними навичками танцівника в сполученні з музикою, з народним фольклором та сприяти творчому розвитку своїх вихованців;
  • сприяти розвитку естетичного смаку та емоційних проявів дитини, виховувати позитивні норми поведінки та спілкування;
  • виховувати національну самосвідомість та патріотичні почуття;
  • розвивати вольові якості: наполегливість, цілеспрямованість, дисциплінованість.

Спираючись на досягнення педагогічної науки, я шукаю нові підходи у навчанні та вихованні, які відповідали б потребам розвитку творчої особистості, були б спрямовані на досягнення творчих і культурно-національних цінностей. Не секрет, що хороший керівник гуртка цілеспрямовано реалізує не тільки навчальну, а й виховну функцію, пов’язану з розвитком особистості дитини, має свою оригінальну виховну систему, відмінну від інших.

Базисною основою, на якій будується моя система роботи, є творчість українських митців К.Ю. Василенко, В.М. Верховинець, П.П. Вірського та ін. Теоретиків і практиків хореографічного мистецтва (В. Авраменко, Н. Базарова, Г. Березова, Л. Бондаренко, О. Бурля, К. Василенко, В. Верховинець, А. Гуменюк, С. Забредовський, Є. Зайцев, С. Зубатов, П. Коваль, В. Костровицька, О. Мартиненко, Б. Стасько, О. Таранцева, Т. Ткаченко, Ю. Хижняк, Т. Чурпіта, А. Шевчук та ін.), які вважають, що залучення молоді до танцювального мистецтва важливе для її духовного збагачення, творчого розвитку, фізичного здоров’я, формування інтересу до рухової діяльності.

Зокрема, видатний балетмейстер, викладач-хореограф Р.В. Захаров зазначає: “Хореографія – мистецтво танцю. В це поняття входять народні, побутові танці, класичний балет. Як і інші види мистецтва хореографія відображає соціальні процеси, взаємини між людьми. Специфіка її полягає у тому, що почуття, переживання людей вона передає у пластичній образно – художній формі”. “В танці, завдяки своєрідній та складній техніці цього виду мистецтва, розкривається внутрішній світ людини, її лірико-романтичні відношення, героїчні вчинки, відображається національна, стильова та історична приналежність”, – зазначає Ю.І. Громов.

Сучасне хореографічне мистецтво, ґрунтуючись на танцювальних традиціях, які складалися впродовж багатьох віків, має дуже великі можливості впливу на особистість людини. Важливим для сучасної системи освіти є естетико-виховний статус хореографічної діяльності, що акумулює в собі естетично-культурний, емоційно-почуттєвий, художньо-творчий розвиток особистості.

Прагнучи надати учням вміння та навички загальної хореографічної підготовки, я перш за все зіткнулася з необхідністю адаптації навчальної програми роботи ансамблю танцю, для того щоб спрямувати свою роботу на задоволення потреб дітей у творчій діяльності, враховувати специфіку роботи з ними та не тільки одержувати максимальний результат від занять, але і менше стомлювати дітей, сприяти зміцненню їхнього здоров’я.

Метою програми є формування компетентностей (пізнавальних, практичних, творчих і соціальних) особистості засобами хореографії.

На заняттях використовую методи і прийоми, що спрямовані на міцне засвоєння матеріалу, активізації рухової діяльності вихованців, залученні їх до краси мистецтва, розкритті творчої індивідуальності і виявленні здібностей до даного виду діяльності.

Розпочинаю свою роботу з вихованцями з вивчення індивідуальних особливостей кожного. Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а рівень вихованості учня, його ставлення до людей, батьків, друзів, самого себе. Це допомагає мені сформувати дитячий колектив і спланувати навчальну та виховну роботу, враховуючи потреби вихованців. До складу хореографічного колективу входять діти з різних класів, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу, створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату, адаптації кожної дитини в новому колективі.

В своїй роботі намагаюсь використовувати інноваційні методи та підходи до організації навчально-виховної діяльності вихованців. Зокрема впроваджую в систему роботи і проблемну методику. На відміну від традиційної, коли дітям повідомляється «готова» інформація для навчання, проблемна методика пропонує більш активну розумову і емоційну діяльність. У процесі занять пропоную дітям доповнити танцювальну комбінацію або скласти її повністю, виконати той чи інший рух, що не стосується їх програми навчання, але поділивши дітей перед цим на пари або групи. Це дає змогу перевірити на скільки діти засвоїли отриманні знання і як деякі з них можуть спілкуватися при роботі один з одним.

Заняття намагаюсь організувати, щоб дітям було цікаво. Тому використовую перегляд відеозаписів, що дозволяє вихованцям проаналізувати свій виступ та побачити свої помилки при виконанні танцювальних рухів.

Вважаю, що при проведенні гурткових занять основними ворогами викладання матеріалу є сухість, монотонність, формалізм. І тому постійно шукаю такі методи та форми роботи, які б викликали у дітей живий інтерес до виконання завдання, до творчої праці. Вважаю, що процес навчання дітей в гуртках має відбуватися на фоні позитивного емоційного настрою, в психологічно комфортних, ситуативно адекватних для дітей умовах.

У навчальній хореографічній діяльності використовую вправи на наслідування. Для молодших вихованців цікаво відтворювати, наслідувати, наприклад, ходу тварин чи птахів. Такі заняття потребують правильного вибору різних способів стимуляції образної та моторної пам’яті дітей.

Суттєве місце в системі посідають ритмічні вправи. Навчитися відрізняти найпростіший ритмічний малюнок допомагають різноманітні оплески. Вчу дітей своєчасно починати і закінчувати рухи, рухатися відповідно до змісту, характеру, швидкості, ритмічної побудови музики. Ритмічні вправи будуються на природних рухах і дозволяють відпрацьовувати основні рухові навички – ходіння, біг, стрибки.

В процесі занять з молодшими вихованцями використовую таку форму роботи, як розповідь. Дітям пропоную скласти невеличкі етюди на задану або ними самими обрану тему. Вони фантазують охоче і сміливо, і на наступному занятті показ таких сюжетів є одним із найцікавіших моментів заняття.

Також пропоную дітям ігрові завдання, які вони повинні виконувати одразу. Наприклад, підібравши цікаву образну музику, пропонувати дітям її прослухати, а потім зобразити те, що вони почули в цій музиці.

Всі завдання підбираю для дітей так, щоб вони сприяли виробленню стрункої постави, танцювальної координації, легкості й граційності рухів, засвоєнню традиційно усталених танцювальних поз, положень, кружлянь, фігур, набуттю навичок орієнтації у просторі. Такі завдання також сприяють фізичному зміцненню дітей.

У процесі занять привчаю дітей до охайності, обов’язкової дисципліни, адже вихованці повинні вміти організовано увійти до зали, зосереджувати увагу на настановах керівника, бути готовими виконувати його завдання. Такий підхід до організації навчально – виховного процесу привчає дітей до правильного розподілу свого робочого та вільного часу.

Систематично проводжу індивідуальну роботу з обдарованими дітьми. Намагаюсь будувати заняття з ними таким чином, щоб вони сприяли формуванню у вихованців любові до танцю, вивченню мови хореографії, розвитку естетичного смаку та удосконаленню виконавської та акторської майстерності.

Організовую роботу з батьками вихованців, адже саме вони, в першу чергу, займаються майже усіма фінансовими та організаційними питаннями. Вони допомагають фінансово у організації пошиття нових костюмів для виступів; проведенні концертів; організації участі у різнорівневих конкурсах-змаганнях тощо. Тому однією з форм роботи з батьками є організація для них концертів-подяк до Нового року, до Дня 8-го Березня, а наприкінці навчального року готуємо звітний концерт, щоб показати яких успіхів досягли їхні діти у вивченні хореографічного мистецтва.

За останні роки вихованці мого хореографічного колективу брали активну участь у Міжнародних, Всеукраїнських та обласних фестивалях і конкурсах, де ставали переможцями та призерами.

Хореографія як вид музично – ритмічного виховання є важливим засобом навчання дітей вмінню емоційно відгукуватися на музику, розвитку сприймання музичних образів. З власного досвіду роботи хочу зазначити, що хореографія розвиває у дітей вміння естетично ставитися до краси оточуючого світу, гармонії, творчості; допомагає формувати емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього. Завдяки заняттям з хореографії діти вчаться виразності, грації, вишуканості, отже, вважаю, що виховання саме таких особистостей є актуальним завжди.